У минулих стаття DT Partners ми аналізували оподаткування скоригованого прибутку КІК та умови звільнення від оподаткування. Сьогодні ж, логічно завершуючи огляд основних правил оподаткування КІК, ми розглянемо звітування контролюючою особою про КІК.
З 1 січня 2022 року у контролюючої особи виникає обов’язок щорічно подавати звіт про КІК до податкового органу, в якому особа перебуває на обліку.
Коли звітувати КІК?
Звіт про КІК подається одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі.
У зв’язку з чим терміни подання звіту ідентичні для відповідних декларацій:
- для юросіб – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
- для фізосіб – до 1 травня року, що настає за звітним.
Тобто за діяльність КІК у 2022 році контролююча фізична особа мала подати звіт до 1 травня 2023 року, а за діяльність у 2023 році – до 1 травня 2024 року.
! Але, якщо контролююча особа не встигла прозвітувати, то Перехідні положення ПКУ дозволяють подавати звіт по КІК за 2022 і 2023 рік разом у 2024 році. Та відповідно, до платника податку не буде застосовано жодних штрафів.
Яка форма звіту?
Порядок подання звіту та його форми, затверджено Наказом МФУ № 254 від 25.08.2022 року.
Фактично затверджено дві основні форми звіту: повна та скорочена.
Скорочена форма звіту подається контролюючою особою, якщо вона не встигає забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до кінцевого строку подання звітності.
Якщо ж контролююча особа подала скорочений звіт, вона зобов’язана подати повну його форму до кінця календарного року, що йде після звітного.
Що зазначається у звіті?
Звіт має містити відомості щодо:
- найменування, адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації КІК;
- розмір частки у КІК, якою володіє контролююча особа;
- структура володіння часткою у КІК – якщо володіння опосередковане;
- розмір доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до фінансової звітності;
- розрахунок скоригованого прибутку КІК та розміру прибутку, що є об’єктом оподаткування;
- підстави звільнення від оподаткування;
- суми дивідендів, отриманих КІК;
- суми розподіленого (сплаченого фактично) прибутку КІК;
- перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами та нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до даного переліку;
- кількість працівників КІК;
- сума прибутку КІК від постійного представництва в Україні.
Що додається до звіту?
На додаток до звіту контролююча особа має подати належно завірені копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Точного визначення поняття “належно завірені копії” відсутнє у ПКУ, а тому за загальною практикою такі копії мають бути підписані директором КІК, нотаріально завірені та апостильовані.
Якщо підготовка фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції здійснюється після строків на подання річної декларації про доходи, то такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією за наступний звітний (податковий) період.
У такому випадку контролююча особа також має подати скорочений звіт по КІК.
Відповідальність за ухилення від звітування
Податковим кодексом встановлено ряд штрафів за порушення вимог щодо подання звіту по КІК.
Базою розрахунку суми штрафу є прожитковий мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Станом на зараз це 2684 грн.
| Порушення | Розмір штрафу |
| Неподання звіту про КІК | 100 розмірів прожиткового мінімуму |
| Несвоєчасне подання звіту про КІК | 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів |
| Невідображення у звіті про операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами та нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до даного переліку | 3 відсотки суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті про КІК, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму за кожен факт невідображення КІК та/або за всі не відображені суми. |
| Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених вище | 5 розмірів прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не більше 300 розмірів мінімуму |
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про КІК.
Які умови звільнення від відповідальності за порушення?
Пунктом 69.1. підрозділу 10 Інших перехідних положень ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), такі платники звільняються від відповідальності з обов’язковим виконанням таких податкових обов’язків протягом 6 місяців після воєнного стану.
При цьому, ДПС звертає увагу, що платник має обов’язково підтвердити причини нездатності виконати обов’язки (Затверджені Наказом МФУ).
Головна порада, як висновок до статті, не забувайте звертатися за допомогою до спеціалістів щодо питання оподаткування та звітності КІК. Команда DT Partners завжди готові надати консультацію чи забезпечити якісний супровід! Заповнюйте форму та звертайтеся до нас!
