Законопроект про мобілізацію. Що з ним?   | DT Partners
Edit Content
Повернутись назад
Зміни законодавства
Законопроект про мобілізацію. Що з ним?  

Питання оновлення мобілізаційного законодавства стоїть як ніяк гостро. Триваюча військова агресія російської федерації, брак мобілізаційного ресурсу, нарощування зусиль агресора щодо подальшого захоплення території України і зумовлюють цей процес.

25 грудня 2023 року Кабміном було внесено на розгляд до Верховної Ради України законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби” (далі – законопроект 10378).

Зміни, запропоновані законопроектом 10378, вже викликали обурення в народі. Попри це, хочемо зауважити, що подальший розгляд документу пройде немалу кількість комітетів – 17. А тому, поточний вигляд законопроекту явно не буде фінальним варіантом. 

Що ж там зараз? DT Partners проаналізували законопроект саме для вас.

Стаття 25 КзпП передбачала обмеження документів, які можуть вимагатися у працівника при прийомі на роботу. Якщо раніше роботодавець не мав прав вимагати будь-які відомості про реєстрацію місце перебування чи проживання, то тепер це правило не буде застосовуватися до працівників, які є військовозобов’язаними або резервістами. 

Пропоновані зміни щодо зобов’язання компаній забезпечувати прибуття власних працівників на виклик ТЦК та СП, хоч і можуть значно впливати на нормальний хід бізнесу, проте за своєю суттю відповідають Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. До речі, про військовий облік на підприємстві ми писали раніше.  

Передусім, пропонується надання 90-денної додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення військовослужбовцям після звільнення з полону тривалістю 90 календарних днів. 

Щодо щорічних відпусток, автори дещо змінюють підхід у наданні її частинами. З одного боку, така частина може надаватися більше 15 календарних днів (зараз 15 – це максимум). З іншого – отримати збільшений розмір частини відпустки не є гарантією (адже автори вживають саме слово “може”). 

Планується, що сільські, селищні та міські ради отримають більше повноважень у сфері оборони.

Так, їм будуть делеговані повноваження щодо:

  1. забезпечення призову, направлення для проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби; сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів;
  2. забезпечення ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення бронювання військовозобов’язаних;
  3. здійснення своєчасного оповіщення і забезпечення прибуття громадян та техніки на збірні пункти та у військові частини;
  4. планування та проведення мобілізаційної підготовки, заходів мобілізації та демобілізації на території відповідних населених пунктів.

Місцеві державні адміністрації, окрім зазначеного вище, також будуть зобов’язані контролювати мобілізаційну підготовку та стан мобілізаційної готовності.

Загалом автори намагаються включити усю владу на місцях до мобілізаційного процесу.

Нарешті планують прибрати заборону призовникам, військовозобов’язаним та резервістам змінювати місце проживання без відома відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 

Нарешті, тому що до сих пір згадується новина від липня 2023 року про порядок видачі дозволів для призовників та військовозобов’язаних, які бажають змінити місце проживання. Тоді ця новина про фактичне обмеження вільного пересування мала вибуховий ефект в соцмережах.

Безсумнівно, почнемо з головних новел. 

Громадяни мають зареєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Окремої уваги заслуговує введення обов’язку для громадян проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішенням ВЛК чи ТЦК та СП. Тобто осіб можуть зобов’язати повторно проходити лікарську комісію.

Законодавчо конкретизували обов’язок громадян з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Досі дискусійним залишається питання місця видачі повістки. У законопроекті пропонується більш конкретно визначити місця в яких можна видавати повістки, а саме за місцем реєстрації(перебування), у приміщеннях ТЦК, у громадських місцях. Незмінною залишається умова щодо вручення повістки особисто. 

Важливо додати, що повістки можуть надходити через електронний кабінет або на електронну пошту.

Крім цього, факт продовження мобілізації зобов’язує військовозобов’язаних протягом 20 днів з дати її продовження, уточнити свої облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет чи особисто у ТЦК та СП.

До всього згаданого, у період проведення мобілізації громадяни від 18 до 60 років (незалежно від перебування на військовому обліку) зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх для перевірки уповноваженим представником ТЦК та СП або поліцейським. Та під час такої перевірки може здійснюватися навіть фото- та відеофіксації всього процесу.

Щодо змін до надання відстрочок (зауважимо, що повний актуальний перелік відстрочок зазначено лише у ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”):

  1. відстрочку матимуть особи з І та ІІ групою інвалідністю – натомість зараз і з ІІІ також;
  2. зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які потребують постійного догляду – при цьому постійний догляд за батьками дружини чи чоловіками не будуть враховуватися як підстава для відстрочки;
  3. які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи II групи та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для  здійснення за ними догляду – нині така відстрочка надається, якщо один із подружжя має ІІІ групу інвалідності також, а умови про “обрання” особи для здійснення догляду немає);
  4. опікуни особи з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаної судом недієздатною – і знову таки, нині враховується і ІІІ група інвалідності; 
  5. члени сім’ї першого ступеню споріднення, які зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І або ІІ групи, або особи, що потребує постійного догляду, при цьому лише одна особа може доглядати за такою особою + умова про “обрання” військовозобов’язаного для догляду – сьогодні вимоги щодо спорідненості немає та вже неодноразово згаданого “обрання” немає;
  6. лише діючі народні депутати – нині уточнення про дійсність депутатського статусу немає безпосередньо в нормі, проте це прямо міститься у ст. 29 ЗУ “Про статус народного депатута України”;
  7. додано відстрочку для вагітних жінок та тих, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за медичними показанням довше, але не більше шестирічного віку – пропонований законопроект не говорить про мобілізацію жінок, а тому говорити про це зарано;
  8. змінився підхід до надання відстрочок здобувачам освіти: здобуття освіти має відбуватися за рівнем освіти, вищим від раніше здобутого і за тією ж спеціальністю. Зауважимо, що дана норма скасовує відстрочку для стажистів-асистентів, проте хоч слово “аспіранти” було прибрано, вони все ж, за логікою цієї статті, мають на неї право.

Все тому що ст. 5 ЗУ “Про вищу освіту” передбачає, що третім рівнем вищої освіти є навчання в аспірантурі.

  1. наукові і науково-педагогічні працівники закладів матисуть відстрочку за умови роботи за спеціальністю у відповідних закладах освіти на повну ставку;
  2. виключено діда і бабу з переліку тих близьких родичів, загибель і зникнення безвісти яких дають підставу військовозобов’язаним на відстрочку від мобілізації;
  3. звільнені військовополонені також не підлягають мобілізації;
  4. військовослужбовці, що були звільнені під час мобілізації у запас, не підлягають повторній мобілізації протягом двох років з дня звільнення.

Процес бронювання активно трансформується місяці поспіль. У даному законопроекті автори пропонують ввести ліміти на бронювання в органах державної і місцевої влади. У перших бронюватимуться всі військовозобов’язані категорії “А” та до 50% від кількості військовозобов’язаних інших категорій. У органах місцевої влади – бронюватимуть за потреби забезпечення функціонування зазначених органів.

Тут важливо зауважити про заміну понять “строкова військова служба” на “базова військова служба”, проходити яку матимуть всі придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 18 до 25 років (тобто вік військовозобов’язаного пропонують знизити з 27 до 25 років). Строк такої служби під час воєнного стану (так, на відміну від строкової служби, базова буде мати місце й під час воєнного стану), буде визначатися указом президента.

Непроходження базової військової служби пропонують визнавати як поважну підставу, наприклад, для того, аби людина не мала змогу влаштуватися на державну службу.

Важливо, що контрактники матимуть право звільнитися з військової служби під час воєнного стану, якщо вже прослужили під час нього 36 місяців безперервно.

Та крім цього вводяться терміни “ректрутинговий центр”, рекрут – ймовірно, для оптимізації залученості осіб до війська.

Законодавець пропонує доповнити ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” в частині тимчасових обмежень військовозобов’язаних та резервістів, які не виконали обов’язки визначені частиною третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Можливий перелік потенційних обмежень:

  1. заборона виїзду за кордон;
  2. заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
  3. обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
  4. обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
  5. відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
  6. призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Також законопроектом пропонується:

  1. Збільшення штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію:
    • порушення призовниками, військовозобовʼязаними та резервістами правил військового обліку – штраф від 8500 до 17 000 грн;
    • порушення законодавства про оборону, військовий обовʼязок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – штраф від 25 500 до 34 000 грн для громадян та від 34 000 до 85 000 грн для посадовців;
    • за порушення цього законодавства в особливий період штраф сягатиме від 34 000 до 51 000 грн для громадян та від 153 000 до 204 000 грн для посадовців.
  1. Нововведення торкнуться складу кримінального правопорушення передбаченого ст.336 ККУ (ухилення від призову) – додано “у тому числі відмову від проходження медичного огляду”.
  2. За кордоном військовозобов’язаних можуть обмежити у здійснені консульських дій, якщо ті не пред’явили військово-облікові документи.

А тепер: пам’ятаєте за 17 комітетів, які повинен пройти законопроект?

08 січня було опубліковано науково-експертний висновок Головного експертно-наукового управління Апарату Верховної ради України, а сьогодні, 09 січня, свій висновок надав Комітет Верховної ради України з питань антикорупційної політики. Радимо прочитати!

Невідповідність Конституції, наявність положень про дискримінацію та інші висновки комітетів все більше підтверджують думку про те, що даний законопроект ще довго потребуватиме доопрацювання.

Ще більше та зручніше про мобілізацію та бронювання – читайте в особистому блозі керуючого партнера DT Partners, Дмитра Ткаченка!

Поширити в
Facebook Telegram WhatsApp Email
bg_tg
Більше цікавих новин та
інсайдів у нашому Телеграм
Перейти в Telegram

Потрібна консультація?