Нещодавно команда DT Partners в рамках серії онлайн зустрічей для спільноти IT Family провела вебінар, який було присвячено питанням оновлення законодавства з питань мобілізації.

Новий Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” № 3633-IX набирає чинності уже 18 травня 2024 року.

Порівняно із попередньою редакцією законопроекту, що була взята за основу в першому читанні, у остаточну редакцію закону не ввійшли такі контроверсійні питання як блокування рахунків, електронні повістки, електронний кабінет як обов’язок та заборона відчуження нерухомості.

Сьогодні поговоримо про конкретні зміни в законодавстві про мобілізацію, які були прийняті та що це означає для бізнесу та громадян. Розглянемо більш детально далі.

Нові обов’язки для громадян

Закон №3633 містить низку нових обов’язків встановлених для військовозобов’язаних, призовників та резервістів.

1. Протягом 60 (до 18 липня 2024 року) днів з моменту набрання чинності Законом громадяни зобов’язані уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти.

2. Громадяни зобов’язані в семиденний строк повідомляти органам ТЦК та СП (або іншим), в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, а саме у разі одруження, народження дитини, зміни місця проживання, зміна імені і т.д.

3. Для громадян, що перебувають за кордоном, встановлений обов’язок протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабміну про військовий облік за кордоном – стати на військовий облік.

4. Громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово обліковий документ та пред’являти його за вимогою представника ТЦК та СП, поліцейського, прикордонника – включно з фото-фіксацією документа (норма починає застосовуватися з 18 серпня 2024 року).

5. Громадяни зобов’язані надавати будівлі,  транспортні засоби та інше майно на вимогу держави з наступним відшкодуванням їх вартості. 

6. Також, громадяни в добровільному порядку можуть зареєструвати електронний кабінет призовника/військовозобов’язаного/резервіста.

Детальніше про Електронний кабінет

Електронний кабінет – це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг.

Закон передбачає, що Кабмін повинен у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити створення та функціонування Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста, тобто очікуємо впровадження кабінету до 17 червня.

Електронний кабінет впроваджений насамперед для зручності виконання обов’язку щодо становлення на військовий облік та повідомлення про зміну персональних даних.

Важливо : ведення Електронного кабінету – право, а не обов’язок. Але, з огляду на можливість уникнути необхідності візиту в ТЦК для виконання деяких обов’язків, вважаємо, що сервіс буде користуватися популярністю. 

Військово-транспортний обов’язок

Цей обов’язок встановлюється з метою задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою. Поширюється він в тому числі на громадян – власників транспортних засобів.

Проте, законодавці зауважують, що у разі відсутності у громадянина права власності на інші транспортні засоби, єдиний автомобіль, що перебуває у праві власності мобілізувати не будуть. 

Порядок виконання військово-транспортного обов’язку, норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час визначаються Кабінетом Міністрів України. Очікуємо Постанови КМУ щодо конкретизації цих норм!

Базова загальновійськова підготовка замість строкової служби

Запроваджується базова загальновійськова підготовка з 1 вересня 2025 року з метою здобуття громадянами військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Хто має пройти базову військову підготовку:

• громадяни призовного віку придатні за станом здоров’я;
• інші – за бажанням.

Проводиться у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах) Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Строки базової військової служби під час дії воєнного стану – до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.

Строк базової військової служби у мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;

Громадяни, які не пройшли базову загальну військову підготовку, роблять це після мобілізації до 25 років. Крім того з 18 до 24 років чоловік обиратиме час проходження базової військової служби.

Крім того, з 18 до 24 років чоловік самостійно обиратиме час проходження базової військової служби. 

Підстави для відстрочки: що нового?

Законом внесено зміни до ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, що закріплює підстави для оформлення відстрочки. 

Основне про відстрочки – далі. 

• За аспірантами, як бюджетниками та і контрактниками, незалежно від спеціалізації, але в порядку послідовного ступеня освіти – зберігається право на відстрочку.

• Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років мають право на відстрочку, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

• Батьки-одинаки, що мають дитину до 18 років, мають право на відстрочку,  якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.

• Отримання відстрочки у зв’язку із здійсненням догляду за батьком/матір’ю дружини можливе, якщо вони потребують цього догляду за висновком МСЕК і у них немає інших осіб, які мають здійснювати догляд за ними.

• Отримання відстрочки у зв’язку із наявністю дружини III групи інвалідності, можливе у випадках якщо така група встановлена: внаслідок онкологічного захворювання; відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

• Отримати відстрочку зможуть члени сімей військовослужбовців, яким посмертно присвоєно героя України.

Для більш детального вивчення змін, що стосуються відстрочки від мобілізації, пропонуємо ознайомитись із порівняльною таблицею.

Важливо! Громадяни України, які навчаються у закладах освіти та мали право на відстрочку на час навчання, але втратити її, зберігають таке право до завершення поточного навчального року.

Також Кабміну доручено вжити заходів спільно з правоохоронними органами щодо перевірки обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року до 18 травня 2024 року вперше встановлено інвалідність II та III груп. 

Це не стосується громадян, чия інвалідність настала у зв’язку:

• з захистом Батьківщини, надана у зв’язку з відсутністю  кінцівки органів;
• наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних порушень;
• психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, з причини інвалідності з дитинства.

Новели бронювання

Відповідно до ст. 25 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у новій редакції бронюванню підлягають особи: 

• що працюють на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
• що працюють на підприємствах, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Порівняно із поточною редакцією ст. 25 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ключовими змінами є :

1. бронювання кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, які не є їх працівниками;
2. законодавче закріплення обов’язку роботодавця оформити відстрочку  від призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних, яких вони бронюють.

Крім того, Кабінету Міністрів України доручено у місячний строк з дня опублікування Закону №3633, тобто до 17.05.2024 року :

• Прийняти нормативні акти, якими встановити критерії, відповідно до яких підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

• Переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних, затверджений Постановою КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 з урахуванням вимог Закону № 3633.

Знову ж таки, чекаємо Постанови КМУ. 

Законом встановлені вимоги до повісток та порядку їх вручення

Встановлено вимоги до повісток:

• визначено зміст;
• чіткі поважні підстави, за яких можна не з’явитися до ТЦК та СП за повісткою;
• встановлені наслідки ухилення від явки за повісткою;
• встановлено реєстраційний номер повістки.
• обов’язковий підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку.

Слід звернути увагу, що відтепер під час вручення повістки представники ТЦК та СП на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посади, а також пред’явити службові посвідчення.

Заходи впливу ТЦК та СП та послідовність їх застосування до громадян

Після вступу у силу Закону №3633  Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” буде доповнено новим розділом, що встановлюватиме заходи впливу щодо громадян, які не виконують свої обов’язки під час мобілізації.

Алгоритм застосування заходів впливу : 

№1 Адміністративний арешт та доставлення до ТЦК.

Буде розширено повноваження ТЦК та СП і органів Поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення в ТЦК та СП у разі порушення законодавства про мобілізацію та правил військового обліку. 

Відтепер “доставка” в ТЦК та СП за участі Поліції – узаконена.

Але спочатку особу мають притягнути до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП. Інакше застосовувати такий засіб впливу буде неможливо. 

№2 Вимога ТЦК та СП.

Вимога від ТЦК та СП – це письмове повідомлення громадянина, про можливий судовий позов щодо обмеження його права керувати транспортним засобом. Вимога не має чіткого законодавчого визначення, але з її змісту зрозуміло, що це письмова вимога виконати один із обов’язків громадянина, зазначених у ст. 22 ЗУ “Про Мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі, якщо не вдалося здійснити адміністративне затримання та доставити громадянина в ТЦК та СП протягом 5 днів керівник ТЦК та СП надсилає йому Вимогу.

Важливо : вимога надсилається в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування.

Днем вручення вимоги є:

• день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;

• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі.

№ 3 Звернення ТЦК до суду щодо обмеження у праві керування транспортними засобами.

Якщо і Вимога не дала бажаного для ТЦК та СП результату і громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня її вручення не виконав зазначеного у ній обов’язку, ТЦК та СП звертається до суду з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Таке обмеження встановлюється на строк виконання або відкликання такої вимоги.

Проте, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо:

• встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування; 
• особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Обмеження щодо громадян, які знаходяться за кордоном

Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані у строки, визначені цим Законом, здійснюється за умови одночасного їх оновлення.

Обмеження не поширюються на громадян які вчиняють дії щодо : 

• оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; 
• вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; 
• вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Увага! Консульства вже з 23 квітня 2024 року  припинили консульські дії щодо громадян України. МЗС опублікувала роз’яснення стосовно цього несподіваного кроку.

Посилення кримінальної та адміністративної відповідальності

Окремими законопроектом №10379 від 25.12.2023 також пропонується:

• збільшити санкцію статті 210 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового облік до межі від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( від 8500 до 17000 тис. грн.) порівняно із сьогоднішніми- від 510 до 850 грн;
• посилити відповідальність передбачену статтею 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

Діяння, що кваліфікуються за цією статтею : відмова в отриманні повістки та неприбуття в ТЦК та СП за нею, відмова у виконання військово-транспортного обов’язку та для роботодавців – незабезпечення ведення військового обліку працівників. 

За це буде передбачено накладення штрафу на громадян та посадових осіб від двох тисяч до п’яти тисяч (34 000 – 85 000 тис. грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, порівняно із сьогоднішніми – від 5100 до 8500 тис. грн.

• внести зміни до ст. 336 ККУ, якою передбачено відповідальність  за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Так пропонується доповнити статтю та встановити кримінальну відповідальність за відмову від проходження медичного огляду.

Важливо: законопроект прийнятий за основу у Верховній Раді України та готується до другого читання. Тож чекаємо результату розгляду.

Якщо ви керівник та власник підприємства, то зміни в законодавстві про мобілізацію можуть суттєво вплинути на роботу вашої компанії та викликати багато запитань. Чи готове ваше підприємство до нових правил? Як правильно організувати військовий облік співробітників? Які працівники підлягають бронюванню і як це оформити? 

Фахівці DT Partners допоможуть розібратися у всіх нюансах нового закону та надати кваліфіковані консультації, щоб ваш бізнес працював стабільно і без порушень. Не зволікайте – вже зараз заповніть форму внизу сторінки, і наші експерти зв’яжуться з вами, щоб надати вичерпні відповіді на всі ваші запитання стосовно мобілізаційного законодавства, бронювання співробітників та ведення військового обліку. 

DT Partners – ваш надійний партнер у вирішенні правових питаннях в умовах воєнного стану.

Більше статей DT Partners на цю тему: 

1. Бронювання військовозобов’язаних в ІТ
2. Законопроект про мобілізацію : Що з ним?
3. Бронювання працівників : дайджест