Кінець 2023 року ознаменувався набуттям чинності значної кількості нормативно-правових актів у сфері фінансового моніторингу:

1. Методологія визначення юрособою кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ); 
2. Порядок проведення перевірки інформації, наданої юрособою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про КБВ та/або структуру власності юрособи;
3. Порядок притягнення до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юросіб.

Та крім цього очікується набуття чинності 1 квітня 2024 року двох Порядків про: 

1. повідомлення Мін’юсту (держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) про виявлені розбіжності у відомостях про КБВ та/або структуру власності юридичної особи;
2. про передачу Мін’юстом до Державної служби фінансового моніторингу України інформації про розбіжності у відомостях про КБВ та/або структуру власності юридичної особи.

Усі зазначені нормативно-правові акти нарешті закріплюють механізм обміну інформацією щодо виявлених суб’єктами первинного фінмоніторингу (далі – СПФМ) розбіжностей у відомостях про КБВ та структуру власності власних клієнтів. Про це детальніше далі. 

Чому це важливо? 

Юридичні особи протягом 6 місяців з дня затвердження Методології мають перевірити на відповідність раніше поданих відомостей та за необхідності оновити інформацію про КБВ та структуру власності. Тобто до 3 квітня 2024 року включно.

Проте чекати до останнього не рекомендуємо. Адже СПФМ з 1 квітня 2024 року так само матимуть обов’язок повідомляти Мін’юст про всі виявлені ними недоліки та інші сумніви щодо відомостей про КБВ та структуру власності. 

Відповідні відомості можуть в результаті визнаватися можливо недостовірними, потребувати  пояснення та підтверджуючих документів від юрособи. У найгіршому варіанті – можливе застосування штрафу до юроособи у розмірі до 340 000 грн та до її керівника – до 51 000 грн. 

Суб’єкти первинного фінмоніторингу та їх зобов’язання

Розпочнемо з того, що до первинного рівня фінмоніторингу входять ряд суб’єктів (ст. 6 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”):

1. банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
2. нефінансові установи, що надають окремі фінансові послуги;
3. оператори платіжних систем;
4. товарні та інші біржі;
5. професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
6. оператори поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій;
7. філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
8. постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
9. спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):
   1. аудитори;
   2. бухгалтери;
   3. суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
   4. адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
   5. нотаріуси;
   6. суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
   7. особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи;
   8. суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
   9. суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
   10. суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
   11. суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

СПФМ зобов’язані ідентифікувати кожного власного клієнта (як фізичну, так і юридичну особу), проводити належну перевірку, зупиняти підозрілі фінансові операції та і загалом – запобігати фінансовим злочинам.

Особливо це стосується сфери нерухомості, корпоративних прав, цінних паперів, банківських рахунків та інших активів.

Зазначені СПФМ серед іншого будуть зобов’язані відповідно до п. 8-1 ст. 8 згаданого вище Закону повідомляти Мін’юст про виявлення розбіжностей між отриманими ним в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про КБВ та структуру власності клієнта. Такі розбіжності можуть мати форму неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ або про структуру власності такого клієнта, що міститься реєстрі).

Повідомлення інформації про розбіжності

Відповідно до Порядку повідомлення Мінюсту, види розбіжностей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, щодо яких СПФМ повинен повідомити Мін’юст, як держателя Реєстру:

1. неповнота відомостей про КБВ;
2. неточність чи помилки у відомостях про КБВ;
3. неповнота відомостей про структуру власності юридичної особи;
4. неточність чи помилки у відомостях про структуру власності юридичної особи;
5. відомості в Реєстрі про КБВ не збігаються з наданими клієнтом відомостями;
6. відомості в Реєстрі про структуру власності не збігаються з наданими клієнтом відомостями;
7. відомості в Реєстрі про КБВ не збігаються з відомостями СПФМ;
8. відомості в Реєстрі про структуру власності не збігаються з відомостями СПФМ;
9. в Реєстрі зазначено номінального КБВ;
10. в Реєстрі інформація про КБВ не вносилися;
11. інші розбіжності.

Строк на повідомлення – 10 робочих днів з дня виявлення.

Тобто СПФМ, укладаючи договір з клієнтом-юридичною особою, та і періодично протягом усього періоду ділових відносин, будуть повідомляти Мін’юст про виявлені ними проблеми зі структурою власності клієнта-компанії.

Головне: відповідальність СПФМ за неповідомлення

Частина 5 ст. 32 Закону передбачає різноманіття штрафів для СПФМ, зокрема за:

1. неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання держателю Реєстру інформації про розбіжності у  відомостях про КБВ та структуру власності – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 340 000 грн;
2. неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання до Державної служби фінансового моніторингу України недостовірної інформації – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3. порушення вимог щодо належної перевірки – до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4. незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А отже, ризикувати такими коштами СПФМ не захочуть.

Якщо у вас виникли питання – заповнюйте форму та отримуйте консультацію. DT Partners забезпечить безпеку вашого бізнесу!