Україна не перша в практиці впровадження електронного резидентства. Естонія та Литва вже пропонують аналогічні режими, а США, Японія та Сінгапур – у процесі впровадження. 

Та всі е-резидентства мають певні особливості. Що ж і для кого пропонує Україна в рамках е-резидентства? Розглянемо це детальніше.

Для кого е-резидентство?

Е-резидентством може скористатися:

1. повнолітній іноземець;
2. нерезидент України;
3. не має посвідки на постійне проживання в Україні; 
4. не отримує доходи з джерелом походження в Україні (крім пасивних доходів);
5. є громадянином держави, що включена до Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента – станом на зараз це Індія, Пакистан, Словенія та Таїланд.

Згаданий перелік держав, “допущених до е-резидентства”, повинен формуватися з урахуванням заборон включення до нього держави-агресора та держави-окупанта, держав “чорного” та “сірого” списку FATF і тих, які Європейська комісія визначила як країн зі слабкими режимами протидії легалізації (відмиванню) доходів.

Отже, наразі об’єктивно невелика частина іноземців може скористуватися українським нововеденням.

Набуття та скасування статусу е-резидента

Як відбувається набуття? 

Почнемо з того, що набуття статусу е-резидента – безоплатне (а не як в тій же Естонії). А сам статус – безстроковий. 

У випадку, коли іноземець відповідає вимогам, він подає заяву через інформаційну систему “Е-резидент”.

Після цього технічний адміністратор протягом трьох робочих днів перевіряє заяву, приймаючи в результаті рішення про відмову у набутті статусу е-резидента або продовжує розгляд.

Технічний адміністратор передає заяву  до МВС та СБУ для проведення перевірки на предмет притягнення такої особи до кримінальної відповідальності, наявності судимості чи інших обмежень щодо набуття ним статусу е-резидента. 

Порядок передбачає, що ця перевірка відбувається за згодою заявника. Але скоріше – примусово добровільно. 

Така перевірка займає 30 календарних днів, після чого інформаційна система “Е-резидент” резервує заявнику РНОКПП у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Після перевірки щодо наявності попередньої реєстрації РНОКПП,  ДПС повідомляє про це технічного адміністратора, що свідчить про успішне резервування. 

У такому разі інформаційна система “Е-резидент” надсилає заявнику повідомлення з посиланням на ресурс МЗС для запису на прийом до закордонної дипломатичної установи України.

Натомість заявник має 90 календарних днів для запису на ідентифікацію з метою присвоєння РНОКПП (якщо не скористається записом, не пройде ідентифікацію – заява скасовується, що не позбавляє права звернутися з нею ще раз). 

Лише після цього, ДПС присвоює заявнику РНОКПП та передає його до інформаційної системи “Е-резидент”. Ось уже на цьому етапі заявник отримує електронний підпис “Дія.Підпис” та відповідно можливість використання мобільного додатку “Е-резидент”.

Власне через мобільний додаток, е-резидент і матиме змогу відкрити банківський рахунок.

Як припиняється е-резидентство? 

Статус е-резидента скасовується у разі:

1. волевиявлення самого резидента у формі заяви;
2. анулювання статусу е-резидента Мінцифрою у разі:
   1. смерті, визнання особи безвісно відсутньою;
   2. обмеження цивільної дієздатності особи або визнання її недієздатною;
   3. невідповідності особи вимогам до е-резидентів;
   4. спливу місячного терміну з дня завершення строку дії документа отримання засобу кваліфікованого електронного підпису з чинним документом про відповідність або з позитивним експертним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації на їх поновлення. 

Скасування е-резидентства відбувається автоматично та припиняє інші укладені договори (зокрема, з банком). 

Що дає е-резидентство? 

Е-резидентам гарантовано, що вони:

1. можуть займатися підприємництво без присутності в Україні;
2. сплачуватимуть податки відповідно до умов ФОП 3-ої групи єдиного податку;
3. дистанційно відкриватимуть та використовуватимуть банківські рахунки;
4. не зобов’язані вести облік доходів;
5. не подають квартальну податкову декларацію платника єдиного податку;
6. не звітують про суми єдиного внеску (адже і не платять його, але про це нижче);
7. не відображають в податковій декларації обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку, та  оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
8. отримують Дія.Підпис, щоб мати змогу онлайн підписувати усі документи, що пов’язані з підприємницькою діяльністю

Фактично е-резидент – це ФОП 3 групи єдиного податку з трохи ширшими обмеженнями. Набуття статусу ФОП відбувається автоматично разом з набуттям статусу е-резидента і не потребує окремої заяви про це. 

Відповідно до е-резидента застосовуються ліміти:

1. вони не можуть використовувати працю найманих осіб з числа громадян або резидентів України;
2. не можуть отримувати доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
3. обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (зараз це 7 818 900 грн, з 2024 року – 8 285 700 грн). 

Оподаткування здійснюється за тими ж знайомими правилами – 5% з доходу, а в разі перевищення обсягу доходу – 15% до суми, що перевищила. Звітність та облік фактично лягає на банк, в якому е-резидент відкрив рахунок. Банк, як податковий агент е-резидента, утримує податок із зарахованих коштів та перераховує до держбюджету. 

Що з е-резидентством сьогодні?

Модель е-резидентства, запропонована законодавцем, робить ставку на низький податок і простоту ведення бізнесу. Звичайно, такий підхід повинен мати своїх прихильників, зокрема для ІТ-фрилансерів.

Як можна охарактеризувати е-резидентство сьогодні? 

Почнемо з того, що сервіс фактично не працює. Та крім цього:

1. Обмеженість кола доступу до е-резидентства. Безпосередньо норми закону не передбачають реєстрацію юридичних осіб як е-резидентів. А крім цього – лише громадяни окремих держав мають доступ до е-резидентства. Імовірно, в подальшому доступ буде відкрито для ширшого кола осіб.
2. Єдина модель оподаткування. Так само податковий кодекс поки що не пропонує інших варіантів оподаткування.
3. Загроза подвійного оподаткування. Е-резидентство не дорівнює поняттю податкового резидентства України, а отже загроза реальна. І платити податки два рази не захочеться нікому.
4. Нелегка процедура набуття статусу е-резидента. Наявність етапу безпекової перевірки від МВС та СБУ на перший погляд не дуже стимулює потенційних е-резидентів.
5. Технічна неготовність. Мова йде не лише про відсутність самої системи “Е-резидент” та її мобільного додатку, але й відсутність готовності банків до супроводу е-резидентів. Якою буде вартість цього супроводу? Питання залишається відкритим.

Нещодавно Михайло Федоров заявив, що Мінцифри планують  запустити е-резидентство в першому кварталі 2024 року. А тому нам залишається лише чекати на нові зрушення у цій сфері.

DT Partners і надалі досліджуватиме теми податків, а тому радимо бути на зв’язку та в курсі всіх головних новин.