Воєнний стан в Україні триває, а тому питання мобілізації та бронювання працівників на період мобілізації та воєнного стану. Який порядок дій підприємств – читайте далі.

З 31 січня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок бронювання працівників.

Розглянемо основні положення, які стосуються бронювання працівників на підприємствах. 

Бронювання працівників: які категорії отримають відстрочку?  

Передусім виділено вичерпний перелік категорій працівників, які можуть бути заброньовані. Серед таких: 

• працівники держорганів та органів місцевого самоврядування;
• працівники приватних підприємств, яким встановлено мобілізаційні завдання;
• працівники приватних підприємств, які здійснюють забезпечення потреб військових формувань України;
• працівники приватних підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, включно з:
  • виконавцями проектів міжнародної технічної допомоги, 
  • представництвами міжнародних організацій, 
  • міжнародними та українськими неурядовими організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Законом виділено, що такі працівники підлягають бронюванню у разі, коли вони безпосередньо пов’язані з виконанням покладених на їхні органи та підприємства важливих  у особливий період завдань. 

Звичайно не варто забувати про обмеження, які можуть вплинути на рішення щодо бронювання окремого працівника – вік, військова спеціальність, звання.

Водночас точні критерії, зазначені  постановою Кабінету Міністрів  України від 4 лютого 2015 р. № 45, — із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12, а також переліком посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 493.

Проте дані постанови не перебувають у відкритому доступі. 

Загалом за інформацією з відкритих мереж, не підлягають бронюванню: 

• працівники, які не перебувають на обліку військовозобов’язаних, тобто це призовники – громадяни віком до 27 років;
• не бронюють громадян до 35 років, якщо ті мають дефіцитну спеціальність;
• непридатні до військової служби;
• які не підлягають призову відповідно до ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Проте щодо окремих працівників також встановлені й виключення. Так, зокрема, керівники підприємств, їх заступники, працівники підприємств паливно-енергетичного комплексу підлягають бронюванню незалежно від віку та їх військової спеціальності.

Кількість заброньованих за загальним правилом не може перевищувати 50 % від кількості всіх військовозобов’язаних. У разі обґрунтованої необхідності для життєдіяльності підприємства цей показник може бути вищим 50%. В окремо зазначених випадках, зокрема для підприємств паливно-енергетичного комплексу, обмеження по обсягу бронювання не встановлюються.

Строк та порядок бронювання працівників

Строк бронювання для працівників органів дорівнює всьому строку проведення мобілізації, для інших категорій – 6 місяців. 

Керівники підприємств подають списки та обґрунтування до них відповідно до закріпленої форми до різних органів – залежно від виконуваних підприємством ролей:

1. підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання подають список до органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання;
2. підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб військових формувань подають до центральних органів виконавчої влади, які здійснюють управління ними або до Мінстратегпрому;
3. підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення подають список до центрального органу, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або до обласної держадміністрації чи військової/військово-цивільної адміністрації:
4. підприємства, які мають міжнародну складову подають списки до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС.

Подальша схема порядку бронювання виглядає наступним чином: 

1. первинний орган, якому подано списки, передає їх на перевірку Генерального штабу ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки);
2. Генштаб (СБУ та Служби зовнішньої розвідки) передає до Мінекономіки, яке приймає рішення про бронювання;
3. Мінекономіки направляє рішення всім первинним органам та Генштабу, який протягом 3 днів інформує територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Проте точних строків на погодження та перевірку документів з бронювання Порядком не встановлено.

Звітність та перевірки з бронювання працівників

Важливо відмітити, що підприємства щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з Порядком, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом.

Звіт подається за формою закріпленою Порядком та містить зведені показники за підприємством. 

Звіт подається до 10, 15 чи 20 числа місяця, який йде за звітним періодом. Різниця в термінах залежить від органу, до якого такі документи подаються на розгляд. 

Важливо відмітити, що одним з питань перевірки підприємств з боку так званих військкоматів, є організація та стан бронювання військовозобов’язаних.

Метою перевірки є встановлення обґрунтованості бронювання, його обсягів, правильності оформлення документів з питань бронювання, порядок зберігання та видачі посвідчень про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, наявність звітної документації з питань бронювання військовозобов’язаних тощо.

Про розмір відповідальності у разі виявлення порушень з організації бронювання на підприємстві – читайте за посиланням. 

Якісний юридичний супровід бізнесу у розумінні DT Partners – це пропрацювання всіх аспектів діяльності, створення комфортних для росту компанії умов. Хвилюєтесь за безпеку бізнесу – звертайтеся до DT Partners!