27 грудня 2023 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1218-р було схвалено нову Національну стратегію доходів до 2030 року.

Необхідність запровадження нової стратегії обумовлена об’єктивними обставинами:

1. значною міграцією та внутрішнім переміщенням населення;
2. збитками для економіки та держави загалом, завданих агресором;
3. втратою доступів до міжнародних ринків капіталу;
4. трансформацією економіки;
5. збільшенням видатків, зокрема, на оборонну сферу, та зменшення доходів.

Міністерство фінансів представило презентацію про основну мету та цілі стратегії.

Безперечно, Національна стратегія доходів до 2030 року є лише планом роботи, а отже, здійснювати на її основі чіткі прогнози було б неправильно. 

Увазі нашим читачам пропонуємо огляд основних потенційно важливих змін, що можуть стосуватися бізнесу у наступні декілька років. 

Е-аудит у 2024-2030 році

Вперше елементи “Е-аудит” було запроваджено в 2021 році. Сам по собі цей інструмент передбачає, що платники податків матимуть змогу подавати бухгалтерську та фінансову інформацію ДПС у електронному вигляді у формі стандартного аудиторського файлу (SAF-T), розробленого ОЕСР. 

За положеннями Національної стратегії “Е-аудит” допоможе удосконалити для обох сторін (платників податку і податківців) процедуру проведення фактичних і документальних перевірок. 

“Е-аудит” розповсюджуватиметься на великих платників податків та платників ПДВ.

Автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS) для податкових цілей

Планується, що протягом 2024–2026 років буде впроваджено інформаційно-комунікаційна система «Обмін інформацією з іноземними компетентними органами». 

Хоча інші плани щодо автоматичного обміну для податкових цілей є доволі декларативними, але перші обміни “на носі”. Детальніше про автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS) для податкових цілей читайте за посиланням у статті DT Partners.

Скасування банківської таємниці?

Зміна підходу до банківської таємниці це підготовчий захід до реформування “спрощенки” та оподаткування доходів фізичних осіб.

Фактично ДПС отримує доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків. У Національній стратегії такий крок обумовлено тим, що дана практика є природною для європейських податкових систем. 

Що важливо – доступ ДПС до банківської інформації гарантуватиме, що все більше коштів будуть підлягати оподаткуванню. 

Водночас сьогодні така зміна об’єктивно є неможливою, адже розкриття таких даних є ризиком посягання на персональні дані платників податків. 

Проте як зазначають автори Національної стратегії, заплановані зміни до законодавства щодо банківської таємниці будуть грунтуватися на Загальному регламенті про захист даних (General Data Protection Regulation) ЄС. 

Уже протягом 2024–2025 року автори планують змінити законодавство з даного питання. А протягом 2025–2026 років – запустити ІТ-інструменти для забезпечення захисту персональних даних під час обробки деперсоніфікованої інформації про таких платників податків. 

Спрощена система оподаткування

Тепер – про найболючіше для бізнесу. 

Одна з причин, якою обґрунтовують необхідність зміни спрощеної системи оподаткування – її добровільність. Так, представники великого бізнесу обирають саме її, що призводить до зменшення їх податкових зобов’язань, а відповідно і до зменшення доходів держави. 

Крім цього, як зазначається в Національній стратегії, таке зниження податкових зобов’язань,  відсутність обліку руху товарів, високий рівнем готівкових розрахунків при незастосуванні РРО дозволяють приховувати обсяги оборотів, певні види діяльності та сприяють реалізації нелегальних товарів.

Відповідно до Національної стратегії планується:

1. мінімізувати використання “спрощенки” середнім і великим бізнесом, повернувши її виключно у сферу мікро та малого бізнесу; 
2. скасувати процедуру реєстрації ФОП.

Зміна спрощеної системи оподаткування буде відбуватися поступово, після відкриття ДПС доступу до банківської таємниці, у період з 2025 до 2027 року.

ФОП будуть залишатися, але планується, що набуття цього статусу буде здійснюватися шляхом відкриття банківського рахунку “для ведення підприємницької діяльності”. Закривається рахунок – закривається ФОП. 

У цей перехідний період (2025-2027 роки) поступово ростиме ставка єдиного податку для юридичних осіб третьої групи до ставки загальної системи оподаткування – 18%. Завершиться все забороною перебування юросіб на спрощенці. Виробники сільськогосподарської продукції винятком не стануть. 

Для першої групи ФОП буде скасовано фіксовану ставку податку, натомість – ці ФОПи будуть платити податки з фактично отриманого доходу.

Другу та третю групу ФОП об’єднають та дохід оподатковуватимуть за ставками від 3 до 17% залежно від виду діяльності. А ще – об’єднана група повинна буде обов’язково перейти на РРО. 

Зміна моделі оподаткування фізичних осіб

Крім того, що ДПС (нагадуємо) буде бачити всю інформацію про ваш банківський рахунок, головна мета змін – застосовувати прогресивний податок на доходи фізичних осіб. 

З 2025 по 2027 рік планується, що буде відновлено прогресивна шкала податку. Відповідно до неї той, хто заробляє більше, буде платити більше податків. 

Дана практика широко поширена в ЄС – Португалії, Італії, Іспанії, Франції, Кіпрі, Греції. У Португалії, наприклад, так само ставки податку на доходи фізичних осіб залежать від доходу. При доході:

1. від 0 € до 7 112 € – 14,5%;
2. від 7 112 € до 10 732 € – 23,0 %;
3. від 10 732 € до 20 322 € – 28,5%;
4. від 20 322 € до 25 075 € – 35,0 %;
5. від 25 075 € до 36 967 € – 37,0 %;
6. від 36 967 € до 80 882 € – 45,0%;
7. від 80 882 € – 48,0 %.

Оподаткування криптоактивів

У цій сфері планується “планувати” далі. В ідеалі протягом 2024 року будуть розроблені варіанти оподаткування за міжнародними стандартами, що повинно лягти в основу змін до Податкового кодексу.

Дані дії свідчать про поступове впровадження положень щодо врегулювання криптоактивів, які нещодавно були прийняті в ЄС. Мова йде про MiCA (Markets in Crypto Assets regulation), регламент, що вперше врегулював та легалізував сферу криптоактивів. Детальніше про нього ми вже писали в одній із статей, радимо прочитати за посиланням.

Що ще? 

Національна стратегія передбачає інтеграційні узгодження з ЄС і щодо оподаткування юридичних осіб, і щодо ПДВ, і акцизу, і оподаткування КІК.

Як ми вже зазначали на початку нашої статті, Національна стратегія доходів є вектором розвитку податкової політики, але ніяк не аксіомою. Графік і сам факт впровадження нової стратегії залежить від законодавчих змін та економічних чинників.

Чи готова українська економіка та державні інститути до впровадження нових правил? Покаже час.

А якщо у вас виникли питання щодо оподаткування вже зараз, пропонуємо звертатися до команди DT Partners. Фахівці DT Partners забезпечуть:

1. вирішення спорів з податковою;
2. податкове консультування;
3. національне та міжнародне податкове планування.