Початок травня ознаменувався натяком на стабілізацію ситуації навколо подання звітності про контрольовану іноземну компанією.

Так, 2 травня цього року Верховною Радою було прийнято за основу законопроект № 8137 від 19.10.2022 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК).

Коли та в якій формі ми побачимо кінцевий варіант законопроекту? Поки невідомо, та підготовлений – озброєний.

А тому сьогодні пропонуємо разом з DT Partners розглянути запропоновані для бізнесу зміни.

Розширено поняття КІК

За редакцією законопроекту № 8137 контрольована іноземна компанія – це:

будь-яке створене та/або зареєстроване в іноземній державі або території підприємство, установа чи організація зі статусом юридичної особи, що не є резидентом України, або будь-яке іноземне утворення без статусу юридичної особи, що мають право на розподіл доходу (прибутку) чи надання у користування активів на користь своїх засновників, учасників, членів, вигодонабувачів, кінцевих бенефіціарних власників та/або будь-яких інших осіб відповідно до законодавства країни реєстрації такої іноземної юридичної особи, або на підставі особистого закону такого іноземного утворення без статусу юридичної особи;  та водночас  знаходяться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Нові умови встановлення виду та частки контролю

Зокрема, деталізовано умови розрахунку опосередкованого володіння КІК.

Нова редакція передбачає, що фактичний контроль на КІК прирівнюється до володіння в ній часткою в 100%. Водночас спільне здійснення фактичного контролю передбачає рівність часток контролерів. 

Додаткові критерії визначення фактичного контролю

Законопроектом запропоновані додаткові достатні підстави для встановлення здійснення особою фактичного контролю:

• наявність фідуціарного обов’язку органами управління КІК виконувати вказівки контролера – якщо такий орган управління був призначений протягом більш ніж 183 днів в звітному (податковому) році;
• наявність довіреності в контролера, що видана на термін більш ніж 183 дня – довіреність має передбачати повноваження можливість відчуження, надання в користування або придбання майна, з балансовою вартістю більш ніж 10 процентів активів за даними останньої річної фінансової звітності  цієї юридичної особи.

Вхід до КІК: коли звітується? 

КІК є контрольованою, якщо резидент України контролює 50% і більше самостійно, або 10+%, але сукупно разом з іншими резидентами України – 50% і більше станом на 31 грудня звітного року. 

Тобто фактичний вихід з КІК до кінця року передбачає, що звітувати про КІК не потрібно. Проте така зміна не звільняє резидента повідомити про припинення здійснення контролю над КІК. 

“Витягнута рука”

При звітуванні про КІК більше не потрібно повідомляти про вчиненні контрольовані операції з нерезидентами – пов’язаними особами.

Повідомлення до ДПС про КІК

Підтверджено, що штрафи за неподання повідомлень по КІК за період з 1 січня 2022 по дату набрання чинності даного законопроекту не застосовуються.

Уточнено, що про набуття права власності та/або контролю над КІК треба звітувати протягом саме 60 календарних днів.

Щодо штрафів

За неподання повідомлення про КІК зменшено розмір штрафу з 300 до 50 прожиткових мінімумів для працездатних громадян – відповідно станом на сьогодні такий штраф становить 134 000 грн.

Попри це введено штраф за несвоєчасне подання повідомлення: за кожен день прострочення подання передбачається стягнення 1 прожитковий мінімум для працездатних громадян (2684 грн у 2023 році). 

Максимальний розмір даного штрафу може становити 25 мінімумів (67 100 грн). 

Строки подання звіту за КІК

Звіт по КІК подається у наступному за звітний календарний рік. Якщо звіт стосується 2023 року, то його подача має здійснюватися у 2025 році.

Перевірки ДПС

Контролюючі органи матимуть право позапланово провести документальну перевірку на підставі інформації про недекларування КІК. Що цікаво, така інформація може бути отримана посадовцями податкової завдяки автоматичному обміну фінансовою інформацією CRS.

Крім цього підставою для перевірки може слугувати неподання або несвоєчасне подання повідомлення про КІК.

Чи це все?

Законопроект передбачає значно більше інших змін, зокрема щодо скоригованого доходу. 

Ознайомитися з повним текстом законопроекту можна за посиланням. Ще зручніше – звернутися до команди DT Partners! 

Ми завжди готові допомогти з питаннями оподаткування вашого бізнесу!