У квітні 2024 року до нас звернувся Клієнт, який у вересні 2022 року, усього на 2 місяці, став єдиним засновником КІК (контрольована іноземна компанія), а вже в листопаді 2022 року продав 100% корпоративних прав іншій особі. При цьому, Клієнт не повідомив податкові органи України ні про створення компанії за кордоном, ні про її продаж, а також не подав звітність по КІК за період перебування контролюючою особою компанії.
Клієнт потребував чіткого алгоритму дій та розуміння можливих ризиків норм податкового законодавства.
Перш за все, перед нами постала задача розібратися із відповідальністю, яка може настати за порушення норм стосовно неповідомлення про КІК та не звітування.
Тож попереду нас очікувало занурення у різні редакції Податкового кодексу, адже протягом історії існування вказаної КІК діяли різні редакції відповідних норм ПК.
Які ж штрафні санкції передбачені чинним податковим законодавством України за неповідомлення контролюючого органу про створення/продаж КІК?
Контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² ПК України).
Положенням п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² розділу І ПК України закріплено обов’язок фізичної особи – резидента України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, повідомити протягом 60 днів контролюючий орган, зокрема, про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті.
*Примітка. Форма та порядок надсилання до контролюючого органу такого повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 р. № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 р. за № 1525/37147.
Відповідно до п. 120.7 ст. 120 ПК України — неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу, зокрема, про набуття частки в іноземній юридичній особі, про відчуження частки в іноземній юридичній особі, у строки, передбачені п.п. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 цього Кодексу, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
З 1.01.2024 р. – розмір штрафу становить 908 400 грн.
У той же час, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, у редакції від 12.05.2022, що діяла до 24.11.2022 р., передбачалось наступне.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Однак, з 25.11.2022 р. п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України викладено у новій редакції. А саме
“для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; (далі положення пункту без змін)”.
*Примітка. Нормами п.п. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст 39-2 ПК України встановлено 60-ти денного строк на надсилання повідомлення по КІК.
Вищезазначене вказує на те, що починаючи з 25.11.2022 р. відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції, що діє з 25.11.2022 року), за неподання повідомлення про КІК контролююча особа все ж нестиме відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого п. 120.7 ст. 120 ПК України.
Важливо зауважити, що положення п. 120.7 ст. 120 розділу ІІ Кодексу не передбачає застосування штрафних санкцій та/або пені за несвоєчасне (з недотриманням 60-ти денного строку) подання повідомлення про КІК.
Важливо! У разі пропуску 60-ти денного строку на подання повідомлення, контролююча особа не звільняється від обов’язку його подання після спливу такого строку.
З таким підходом згодні й податкові органи, що підтверджується, зокрема, офіційними податковими роз’ясненнями з ЗІР:
- Чи застосовується до ФО – резидента відповідальність за несвоєчасне подання повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях (КІК)? (діяло до 25.04.2024 року).
- Які штрафні санкції застосовуються за неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані іноземні компанії та неповідомлення про набуття частки в іноземній ЮО, утворенні без статусу ЮО, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною ЮО, або про відчуження частки в іноземній ЮО, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною ЮО?
- Чи застосовується до ФО – резидента України відповідальність за несвоєчасне подання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи у період дії воєнного стану в Україні?
А також окремими індивідуальними податковими консультаціями:
- Якщо платник податків подає відповідне повідомлення із порушенням граничного строку, який встановлено п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу, то чи буде до нього застосовуватися відповідальність, яка передбачена п. 120.7 ст. 120 розділу IІ Кодексу, або будь-яка інша відповідальність відповідно до чинного законодавства України?
- Чи застосовуються (будуть застосовуватися) до фізичної особи – резидента України штрафні санкції та/або пеня за несвоєчасне (з недотриманням строків, передбачених п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу) подання ним Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) стосовно набуття ним 13.06.2022 частки в статутному капіталі іноземної компанії?
Яку відповідальність нестиме контролююча особа за неподання/несвоєчасне подання звіту КІК?
Неподання контролюючою особою Звіту про контрольовані іноземні компанії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, що з 1.01.2024 р. становить 302 800 грн (п. 120.7 ст. 120 ПК України).
Водночас, Податковий Кодекс передбачає відповідальність і за несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту, а саме — накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (з 1.01.2024 р. максимальна сума штрафу 151 400 грн) (п. 120.7 ст. 120 ПК України).
Законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній” № 8137 від 19.10.2022 р.
Звертаємо вашу увагу, що Законопроєкт № 8137 від 19.10.2022 р. передбачає зміни до п. 120.7 ст. 120 Кодексу в частині доповнення штрафом за несвоєчасне повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² розділу I Кодексу.
У разі прийняття зазначеної норми, сума штрафу визначатиметься у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (наразі максимальний розмір штрафу за цією нормою – 75 700 грн).
Які дії ми вчинили задля захисту Клієнта від притягнення до відповідальності?
У терміновому порядку надіслали контролюючому органу повідомлення про створення КІК та повідомлення про продаж 100% корпоративних прав в КІК. Подали до 1.05.2024 р. звіт по КІК за 2022 рік, відповідно до п. 120.7 ст. 120 ПК України.
Відповідна поправка передбачає доповнення підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України пунктом 72 наступного змісту:
“Тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, а також протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, не застосовуються штрафні санкції за:
- неподання та несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК;
- неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою;
- неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу;
- а також штрафні санкції, які передбачені іншими пунктами ст. 120.7 ст. 120 цього Кодексу;
- не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм ст. 39-2 цього Кодексу.
Відлік строку давності, передбаченого ст. 102 цього Кодексу, для визначення податкового зобов’язання, пов’язаного з інформацією, що міститься у звітах про КІК, починається з дати подання такого звіту до контролюючого органу.”
У цій частині прийнятий Закон вступить в силу з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.
Таким чином, якщо ви не подали звіти чи повідомлення по КІК, то штрафи не діють до кінця воєнного стану + 6 місяців.
Якщо вам потрібна допомога в питаннях оподаткування чи КІК – то звертайтесь до спеціалістів DT Partners.


