До команди DT PARTNERS звернувся автомобільний салон за правовим захистом від необґрунтованих штрафних санкцій на суму понад 38 млн грн у податковому спорі з Головним управлінням ДПС в Одеській області. Нашею задачею було оскарження фактичної податкової перевірки.

Передумови спору з оскарження фактичної податкової перевірки

Восени 2023 року податковий орган провів фактичну перевірку діяльності Клієнта. За результатами перевірки податковим органом було складено Акт податкової перевірки. Протягом 10 робочих днів з дня його отримання нашою командою було підготовлено та подано обґрунтовані заперечення (в порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України).

За результатом розгляду заперечень Головне управління ДПС в Одеській області повідомило, що висновки, викладені в Акті, залишено без змін. 

В подальшому, податковий орган прийняв два податкові повідомлення-рішення, якими нарахував штрафні санкції відносно клієнта на загальну суму понад 38 млн гривень. 

Підставами для прийняття таких рішень, на думку перевіряючого органу, стали начебто допущені клієнтом порушення: 

1) щодо не застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні безготівкових розрахунків (п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”); 

2) невчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування за формою 20-ОПП (п. 63.3 ст. 63, п. 85.2 ст. 85 ПК України); 

3) ненадання документів, необхідних для проведення перевірки.

Не погоджуючись з такими необґрунтованими діями податкового органу, та вважаючи складені податкові повідомлення-рішення протиправними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, командою адвокатів DT PARTNERS та клієнтом було прийнято спільне рішення про звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Правову позицію з оскарження фактичної податкової перевірки адвокати DT Partners побудували наступним чином.

1. Відсутність законних підстав для проведення фактичної перевірки, оскільки Головне управління ДПС не навело конкретних обґрунтованих підстав для її призначення, як цього вимагає законодавство. 

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у статті 80 ПК України (відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України). 

Натомість, зі змісту Наказу Головного управління ДПС в Одеській області вбачається:

– відсутність визначеної підстави проведення фактичної перевірки, як того вимагає ПК України, зокрема, не вказано, яка саме інформація та в рамках яких дій та/або аналізу свідчить про можливі допущені порушення платником податків  щодо граничних сум розрахунків готівкою;

– відсутність будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. У наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності платника податків вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Така правова позиція щодо необхідності конкретизації підстави проведення перевірки викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 р. у справі № 440/1074/21. Схожу думку висловлено Верховним Судом в постанові від 05.07.2023 р. у справі № 460/2663/22 та у постанові від 06.12.2023 р. у справі № 500/1429/22, зокрема,

якщо у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що є підставою для проведення перевірки.

Ба більше, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 р. (справа № 826/17123/18), суд прийшов до висновку, що

незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

2. Відсутність порушень платником податків вимог щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні безготівкових розрахунків через банк.

Правова позиція в цій частині грунтувалася на положеннях Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163. З аналізу яких чітко вбачається відсутність необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при безготівкових розрахунках здійснених через установу банку, а саме при перерахуванні коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування банками коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

В підтвердження цього суду були надані виписки, які засвідчують, що Банком приймалась готівка від клієнтів платника податків та зараховувалась на транзитний рахунок (який не належить платнику податків, а належить саме Банку), з якого перераховувалися не пізніше 11-00 години за Київським часом наступного операційного дня зарахувати на поточний рахунок платника податків. Таким чином, Позивач та його посадові особи не здійснювали самостійного внесення готівкових коштів на поточний рахунок Позивача, що відповідає встановленій Нацбанком України Постанові (Постанова Правління Національного банку України, від 11.09.2017 р. № 89 “Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку”). 

3. Належне виконання клієнтом обов’язку щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування (форма 20-ОПП)

В контексті цього пункту, наша позиція будувалася, зокрема на тому, що згідно з постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року, справа № 440/1262/21, з’ясування питання щодо дотримання платником податків вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України не може бути предметом фактичної перевірки (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України), оскільки повідомлення про об’єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо. До такого ж висновку прийшов суд і в рішенні за результатами вирішення нашого спору.

Суд, ретельно дослідивши матеріали справи, встановивши усі фактичні обставини та проаналізувавши доводи сторін, підтримав нашу правову позицію та задовільнив адміністративний позов. Спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області були визнані протиправними та скасовані.

Upd по справі (17.12.2024): рішення суду першої інстанції повністю підтримано апеляційною інстанцією.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, контролюючим органом було подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог компанії відмовити у повному обсязі. 

Однак апеляційний адміністративний суд повністю підтримав нашу правову позицію та прийшов до наступного висновку:

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача – податкового органу не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Адже суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення апеляційної інстанції підтвердило професійність нашої правової стратегії. Податкові повідомлення-рішення на 38 млн гривень залишилися скасованими, що додатково демонструє високий рівень експертизи команди DT PARTNERS у вирішенні податкових спорів.

Цей кейс демонструє ефективність професійного юридичного супроводу в складних податкових спорах. Команді DT PARTNERS вдалося:

• довести безпідставність претензій податкового органу.
• захистити законні інтереси клієнта в суді.
• зберегти для клієнта 38 млн гривень.

Наші рекомендації для бізнесу з оскарження фактичної податкової перевірки

Якщо ви стикнулися з подібною ситуацією або маєте інші податкові питання, звертайтесь до адвокатів DT PARTNERS. Наша команда готова надати професійну допомогу та захистити ваші інтереси!