У серпні 2022 ДПС України як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (Багатостороння угода – CRS).

Метою приєднання ДПС до вказаної угоди є долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, схваленого Радою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 15.07.2014

Що ж змінилося з того моменту?  Давайте розглянемо на прикладі Об’єднаних Арабських Еміратів

ОАЕ є учасником ОЕСР. Тобто дана країна, як і Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди – CRS.

То всі фінансові потоки зараз на поверхні? І чи все так автоматично, як передбачено угодою CRS? 

На сьогодні автоматичного обміну між Україною та іноземними юрисдикціями ще не відбувається. Адже самого лише приєднання недостатньо. Необхідна імплементація міжнародних стандартів до національного законодавства.

Якщо розглядати ОАЕ, то обмін фінансовою інформацію здійснюється на підставі міжурядової Угоди про уникнення  подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал.

Відповідно до ст. 24 Компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією,  необхідною  для  виконання  положень цієї Угоди.

Механізм реалізації такого обміну закладено у Наказі МінФін України від 16.04.2022 № 118, яким передбачається надання інформації за спеціальним запитом (Може бути подано ДПС виключно при наявності Угоди).

При цьому для направлення такого запиту потрібні підстави (див п.8 Порядку), їх передбачений виключний перелік:

• аналіз податкової звітності суб’єкта господарювання свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування;
• факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;
• існує підозра, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;
• платежі були здійснені резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, що діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, не декларує доходи та не подає фінансову звітність та підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до внутрішніх пільгових режимів країни;
• встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;
• факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням.

Проте зважаючи на підпункт восьмий – “в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн” – не такий вже і виключний наведений список.

Щодо автоматизованого обміну

На сьогодні автоматизований обмін фінансовою інформацією ще не запроваджено та не імплементовано до національного законодавства, однак Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки 16.11.2022 року прийнято за основу ВР України. Тобто, ми уже на півдорозі.

Очевидно, що після імплементації стандартів CRS до національного законодавства, що й передбачено в згаданому вище проекті, нас чекають суттєві зміни щодо можливості міжнародного податкового планування. Аде основна мета автоматизованого обміну – превентивно вплинути на можливість ухилення від сплати податків за допомогою іноземних корпоративних структур. 

Окрім цього, податкові органи отримують більше можливостей контролювати декларування та сплату податків, отриманих від діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК).

Уряд опублікував план впровадження CRS. 

Однак, як ми бачимо у листопаді Закон ще не прийнято, у лютому 2023 ми маємо лише Проект, тому відповідне зміщення строків уже очевидне.

То яка ж інформація стане доступною, коли Україна вийде на фінішну пряму імплементації стандартів CRS?

Відповідно до умов стандарту банки збирають інформацію про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративними рахунками компаній-нерезидентів та передають її податковим органам своєї країни, які вже направляють цю інформацію автоматично у країну податкового резидентства власника такого рахунку.

Об’єм інформації, що передається:

Щодо індивідуальних рахунків фізичних осіб передається наступний об’єм інформації:

• ім’я та прізвище бенефіціара,
• адреса в країні резидентства,
• номер платника податків,
• дата і місце народження,
• номер рахунку,
• залишок по рахунку на кінець звітного періоду,
• валова сума доходів від відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період,
• валова сума доходів від продажу відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період.

Особливістю обміну щодо корпоративних рахунків є те, що в країну резидентства бенефіціара передають відомості тільки щодо рахунків тих компаній дохід котрих більше ніж на 50% складають пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті і т.д.). Об’єм інформації є ідентичним об’єму інформації, що передається по індивідуальним рахункам (тільки до нього ще додаються відомості про саму компанію).

Інформація щодо корпоративних рахунків компаній дохід, котрих більше ніж на 50% складають активні доходи (доходи, що безпосередньо пов’язані з діяльністю компанії) підлягає передачі тільки в країну податкового резидентства компанії. Відомості щодо бенефіціара компанії-власника рахунку не входять в об’єм інформації, що передається.

Імплементація Загального стандарту звітності CRS є одним із міжнародних зобов’язань України як члена Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та передбачає встановлення для ДПС як компетентного органу України обов’язку здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки, власників та/або контролюючих осіб власників таких рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів по обміну, та щорічно на автоматичній основі обмінюватись вказаною інформацією з юрисдикціями-партнерами по обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.

Ймовірно, що уже після закінчення воєнного стану перший обмін може відбутися щодо фінансової інформації за 2023 рік. Тому звертаємо увагу, що даний фактор необхідно враховувати при податковому плануванні.

Одна з актуальних порад: звертайтеся до фахівців у сфері оподаткування. Команда DT Partners регулярно обробляє маси останніх змін податкового законодавства, щоб гарантувати нашим клієнтам впевненість і безпеку при веденні бізнесу.

Підписуйтесь за посиланням на телеграм-канал керуючого партнера DT Partners Дмитра Ткаченка – слідкуйте за новинами DT Partners напряму.